Це важливо, або теоретичні засади читання

 Оволодіння основами іншомовного спілкування, визначеними в державному освітньому стандарті з іноземної мови, передбачає досягнення школярами мінімального достатнього рівня комунікативної компетенції, яку в читанні як виді мовленнєвої діяльності складають мовленнєві вміння розуміти нескладні автентичні тексти різних жанрів та видів з різним ступенем розуміння їх змісту(основного та повного).

Досягненням кінцевих цілей формування в учнів умінь читання здійснюється поступово, і кожний ступінь навчання має свої специфічні цілі, які підкреслені в чинних Програмах. так на початковому етапі основним завдання є розвиток навички техніки читання уголос і про себе і досягнення швидкості читання, яка становить 300 друкованих знаків/хв. Це роботу з укріплення асоціацій між буквами та звуками, формування зорово-графічних та слухово-моторних зв'язків, які сприяють миттєвому впізнаванню і розумінню значень слів: розширення поля читання, синтагматичного членування речень та встановлення смислових зв'язків між компонентами речення і цілими реченнями тексту; розуміння змісту навчальних текстів, що побудовані на засвоєному матеріалі. У зв'язку з цим розуміння змісту прочитаного можливе без мовного чи смислового аналізу.

Читання як вид мовленнєвої діяльності є однією з головних практичних цілей навчання іноземної мови в середній школі. Також читання велику роль відіграє у навчальному процесі як засіб навчання. Воно допомагає в оволодінні мовним матеріалом, в його закріпленні та нагромадженні. Так, мнемічна діяльність, яка супроводжує процес читання, забезпечує запам'ятовування лексичних одиниці зв'язків між ними, а також граматичних явищ, наповнення граматичних структур порядку слів у структурах та ін. Читання допомагає удосконалювати вміння усного мовлення: під час читання як уголос, так і про себе функціонують провідні мовні аналізатори - слухові та мовленнєво-рухові, характерні для говоріння Уміння читати дає можливість у разі потреби підібрати необхідні друковані матеріали та препарувати їх з метою підготовки усного повідомлення.

Читання відноситься до рецептивних видів мовленнєвої діяльності, інформації, яка закодована графічними знаками. У зв'язку з цим виділяють змістовий та процесуальний аспекти діяльності читача. Змістовий аспект читання залежить від процесуального і полягає в досягненні розуміння інформації, яка сприймається читачем, а пресувальний - це сам процес читання, тобто співвіднесення графем з фонемами, встановлення цілісних прийомів впізнавання графічних знаків, формування внутрішнього мовленнєвого слуху, переклад внутрішнього говоріння, скорочення внутрішнього говоріння і встановлення зв'язку між семантичними і графічними комплексами, які знаходять своє вираження в читанні в голос і про себе, швидкому і повільному, з повними розумінням чи з цілісним охопленням.